І знов біля братської тихо стою,

І спогад приходить, мов тихе зітхання,

Пливе, наче вічність, здобута в бою,

Хвилина мовчання…

Натянуті нерви, немов тетива,

Пронизує пам'ять скорбота прощання,

І сумно згасає і тепло сплива

Хвилина мовчання…

І подвиги мужні і дружнє плече,

І роки надій, перемог, сподівання,

І серце сльозою нараз опече

Хвилина мовчання…

Встають побратими, відважні бійці,

І знов закіпає та битва остання…

Вона, як сивина, вона, як рубці,

Хвилина мовчання.